Список форумов Форум о Тендерах, государственных закупках в Prozorro. Форум о Тендерах, государственных закупках в Prozorro.
UA-Tenders.com
 
    FAQFAQ   ПоискПоиск   ПользователиПользователи   ГруппыГруппы 
 ПрофильПрофиль   Войти и проверить личные сообщенияВойти и проверить личные сообщения   ВходВход 
Коментарі держфінінспекторів з питань ДЗ
На страницу 1, 2  След.
 
Начать новую тему   Ответить на тему   вывод темы на печать    Список форумов Форум о Тендерах, государственных закупках в Prozorro. -> В прессе о госзакупках.
Предыдущая тема :: Следующая тема  
Автор Сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:32 Ответить с цитатой

Які типові порушення встановлюються під час проведення запиту цінових пропозицій та як їх можна уникнути?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор відділу перевірки державних закупівель
Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель
Держфінінспекції України

Аналізуючи порушення, що їх вчиняють замовники під проведення запиту цінових пропозицій, можна зазначити, що типовими порушеннями є такі.
1. Проведення закупівель товарів та послуг за державні кошти без застосування визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) процедур, зокрема, й запиту цінових пропозицій (зокрема шляхом поділу предмета закупівель).
Окремо варто звернути увагу на закупівлю товарів і послуг у будівництві.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), а робіт – 1 млн грн, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлено розділом VIII1 цього Закону, зокрема на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних із використанням об’єктів права інтелектуальної власності.
Варто наголосити, що в Законі та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (далі – Порядок), визначення термінів «товари у будівництві» та «послуги у будівництві» не міститься.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листами від 28.02.2012 № 7/15-3141 та від 24.04.2012 № 7/15-6812 надало роз’яснення щодо того, які товари та послуги можна зарахувати до сфери будівництва.
При цьому Уповноваженим органом у сфері державних закупівель (далі – Мінекономрозвитку України) надано роз’яснення від 18.09.2012 № 3302-04/35392-08 (далі – роз’яснення) щодо застосування ч. 1 ст. 2 Закону в частині внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», який набрав чинності з 19.01.2012.
Водночас Мінекономрозвитку України не роз’яснено, яким же чином замовник може реалізувати зазначену норму ч. 1 ст. 2 Закону щодо застосування Закону до закупівлі товарів і послуг у будівництві, починаючи з вартісної межі у 300 тис. грн.
При цьому Мінекономрозвитку України в роз’ясненні поінформувало про розроблений законопроект «Про внесення змін до Закону», який пропонується внести зміни, зокрема, до абзацу першого частини першої ст. 2 Закону в частині виключення слів і цифр «у будівництві – 300 тисяч гривень».
Водночас варто звернути увагу на те, що взагалі чинне законодавство не містить визначення понять «товари у будівництві» та «послуги у будівництві».
З огляду на викладене та з метою уникнення в майбутньому непорозумінь у зв’язку з можливим неоднаковим трактуванням положень ч. 1 ст. 2 Закону, замовникам доцільно під час закупівлі товарів і послуг все-таки застосовувати вартісну межу 100 тис. грн.
2. Неоприлюднення (несвоєчасне оприлюднення) інформації, документів (запит цінових пропозицій, повідомлення про акцепт цінової пропозиції) про державні закупівлі на веб-порталі Мінекономрозвитку України.
При цьому тут варто звернути увагу, що згідно з ч. 1 ст. 36 Закону для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та в день надсилання запиту передає його для публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель. Невиконання хоча б однієї з зазначених умов буде кваліфікуватися як порушення ч. 1 ст. 36 Закону.
3. Часто-густо замовники також порушують строки надсилання переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а всім учасникам – повідомлення про результати процедури запиту цінових пропозицій.
Так, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 36 Закону замовник акцептує цінову пропозицію в день визначення переможця. Протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця замовник зобов’язаний надіслати переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а всім учасникам – повідомлення про результати процедури запиту цінових пропозицій із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця.
На практиці зазначений строк часто порушують замовники.
При цьому варто звернути увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція, пропозиція за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника вважають акцептованою, якщо замовник подав учасникові в установлений цим Законом строк письмове підтвердження про акцепт такої пропозиції.
Отже, пропущення встановленого ч. 5 ст. 36 Закону строку може свідчити про те, що цінова пропозиція може вважатися неакцептованою.
4. Складання запиту цінових пропозицій таким чином, що унеможливлює надалі дотримання замовником вимог Закону щодо розгляду (відхилення), порівняння та оцінки цінових пропозицій.
Так, у розумінні норм Закону оголошення про проведення процедури закупівлі під час проведення такої процедури, як запит цінових пропозицій, ототожнюється, власне, із самим запитом цінових пропозицій (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону), форму якого затверджено наказом Мінекономіки України від 26.07.2010 № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» (далі – наказ № 922). А тому деякі замовники подають на публікацію і оприлюднення лише запит за формою, затвердженою наказом № 922, не прикріплюючи при цьому розширеного запиту цінових пропозицій. При цьому коротка форма запиту, яка опублікована та оприлюднена, може не містити багатьох вимог замовника до цінової пропозиції та, власне, самого учасника.
У такій ситуації потенційним учасникам варто звертатися до замовника письмово за отриманням розширеної форми запиту, щоб мати змогу підготувати належним чином цінову пропозицію. Бо відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону замовник відхиляє цінові пропозиції, у разі якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або з підстав, зазначених у ст. 17 Закону.
Радимо замовникам визначати у запиті, яким документом учасник повинен підтвердити відсутність підстав, зазначених у ст. 17 Закону, бо інакше замовникові перед прийняттям рішення про допуск цінової пропозиції до оцінки треба буде самому звернутися до відповідних установ, організацій тощо за отриманням відповідної інформації, документів.
Крім того, слід пам’ятати, що під час проведення запиту цінових пропозицій є єдиний критерій: «ціна» (абзац перший ч. 5 ст. 36 Закону). А тому в розширеному запиті цінових пропозицій потрібно передбачати, яким чином замовник визначатиме переможця процедури закупівлі, якщо учасники подадуть однакову ціну в пропозиціях, тобто має бути певна методика оцінки для такого випадку.
Варто звернути увагу, що відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 36 Закону замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті. Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону умови договору про закупівлю не мають відрізнятися, зокрема, від змісту цінової пропозиції (зокрема ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. При цьому, як передбачено у ч. 2 ст. 36 Закону, у запиті обов’язково зазначаються основні умови договору про закупівлю.
Водночас п. 7 Інструкції щодо заповнення форми запиту цінових пропозицій, затвердженої наказом № 922, передбачено, що у формі запиту цінових пропозицій основні умови договору визначає замовник відповідно до ст. 41 Закону та законодавства України. Водночас наразі ст. 41 Закону виключена згідно із Законом України від 04.07.2012 № 5044-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».
На практиці в короткій формі запиту цінових пропозицій, яка розміщується на веб-порталі Мінекономрозвитку України, замовники зазначають: «умови договору відповідно до розділу ІХ Закону».
З огляду на викладене, якщо замовник не визначить у розширеному запиті цінових пропозицій основних умов договору про закупівлю, які вважає за необхідне включити до майбутнього договору, що буде укладатися за результатами процедури закупівлі, то в такому разі замовникові, щоб не порушити Закону, доведеться погоджуватися на умови, зазначені учасником у ціновій пропозиції.
При цьому належить звернути увагу, що укладання договору про закупівлю не за умовами, визначеними акцептованою ціновою пропозицією, є одним із типових порушень.
5. Крім того, типовими є такі ситуації:
– укладання договору про закупівлю з порушенням строків, установлених Законом;
– зміна істотних умов договору до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (закупівля товарів і послуг за цінами, які не відповідають умовам договору та акцептованій ціновій пропозиції) тощо.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/97302
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:34 Ответить с цитатой

Чи має госпрозрахункове державне підприємство, яке не одержує бюджетних коштів та підпадає під дію Закону України «Про природні монополії», застосовувати процедури закупівель, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель», з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель», а саме з 5 серпня 2012 року?

Скрытый текст: 
Цитата:
Юрій Закревський
головний державний фінансовий інспектор відділу моніторингу
державних закупівель Держфінінспекції в м. Києві

Зі змісту запитання вбачається, що діяльність госпрозрахункового державного підприємства підпадає під дію Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року № 1682-III (далі – Закон № 1682). Але варто зважати на такі законодавчі акти. Із 17 червня 2012 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24 травня 2012 № 4851-VI (далі – Закон № 4851, Закон про особливості), дія якого поширюється на суб’єктів, що є замовниками відповідно до ст. 1 Закону № 4851 та провадять діяльність у сферах, визначених ст. 5 Закону № 1682. При цьому ст. 1 Закону № 4851 надано визначення замовника.
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
замовники:
розпорядники державних коштів, які провадять діяльність у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії», та/або у будь-якій зі сфер, визначених ст. 2 цього Закону;
суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії»;
суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій зі сфер, визначених ст. 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування чи іншим розпорядникам державних коштів належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання у розмірі понад 50 % або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше ніж половину складу виконавчого органу чи наглядової ради суб’єкта господарювання;
суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку товарів.
2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про здійснення державних закупівель».
Пунктом ст. 2 Закону № 4851 визначено, що дія цього Закону поширюється на суб’єктів, які є замовниками відповідно до ст. 1 цього Закону та провадять діяльність у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії», та/або у таких сферах:
– забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
– забезпечення виробництва, передачі та постачання електричної енергії;
– забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води;
– забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
– надання послуг із користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;
– забезпечення функціонування міського електричного транспорту та експлуатація його об’єктів для надання послуг із перевезення;
- надання послуг автостанцій, портів, аеропортів;
– надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;
– надання послуг поштового зв’язку;
– геологічне вивчення (зокрема дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;
– забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
– забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих.
Відповідно до п. 2 зазначеного Закону замовники здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року № 2289-VI відповідно до особливостей, визначених цим Законом.
Замовники здійснюють закупівлі за рахунок державних коштів, визначених п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", коштів юридичних осіб, які провадять діяльність у сферах, визначених цим Законом (далі – власні кошти).
Пунктом 3 передбачено, що дія цього Закону поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії» або ст. 2 цього Закону, які:
– повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві – дорівнює або перевищує 300 тис. грн), робіт – дорівнює або перевищує 1 млн грн;
– здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 млн грнь, а робіт – 10 млн грн.
У разі якщо закупівлю здійснює замовник частково за рахунок державних коштів та частково за рахунок власних коштів, то застосовується абз. другий цієї частини.
Відповідно п. 1 ст. 5 Закону № 1682 регулюється діяльність суб’єктів природних монополій у таких сферах:
– транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;
– транспортування природного і нафтового газу трубопроводами;
– розподіл природного і нафтового газу трубопроводами;
– зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання природного газу (ліцензійними умовами);
– транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;
– передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
– розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;
– користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;
– управління повітряним рухом;
– централізованого водопостачання та водовідведення;
– транспортування теплової енергії;
– спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначає Кабінет Міністрів України;
– захоронення побутових відходів.
Згідно з п. 6 ст. 4 Закону № 4851 без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом про особливості, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 5 млн грн, а робіт – 10 млн грн. У разі здійснення замовником закупівлі товарів, робіт та послуг частково за рахунок державних коштів застосовується п. 5 цієї частини.
Тобто для закупівель, вартісні межі яких перевищують зазначені в Законі про особливості (5 та 10 млн грн відповідно), необхідно проводити процедури, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель».
Здавалося б, на цьому відповідь на запитання можна вважати завершеною. Але 5 серпня 2012 року (тобто після набрання чинності Закону про особливості) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 04.07.2012 № 5044-VI, яким унесено зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме: у ст. 2 абзаци другий – п’ятий част. першої замінити двома абзацами такого змісту: «Дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у п. 21 част. першої ст. 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у п. 4 част. першої ст. 1 цього Закону. Дія цього Закону не поширюється на випадки укладення трудових договорів». Згідно з листом-роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.08.2012 № 3302-04/32330-12 у разі, якщо замовник є підприємством у розумінні п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг не за рахунок державних коштів, визначених у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, то на такі закупівлі дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» не поширюється.
Виникає ситуація, за якої Підприємство за певних обставин може не проводити процедури закупівель. З одного боку, Закон про особливості зобов’язав замовників проводити закупівлі, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівель товару (товарів), послуги (послуг) вартістю понад 5 млн грн та робіт вартістю понад 10 млн грн. З другого боку, деякі підприємства, які підпадають під дію Закону України «Про природні монополії», вважають, що, починаючи з 5 серпня 2012 року, дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» не поширюється на закупівлі, що їх вони проводять за власний кошт. Так має чи не має таке підприємство здійснювати процедури закупівель? Слід зауважити, що у згаданому листі-роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.08.2012 № 3302-04/32330-12 йдеться про підприємства в загальному розумінні без конкретизації видів діяльності чи інших аспектів їх діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» деякі закони визначають особливості здійснення закупівлі:
1) юридичними особами, які провадять діяльність у таких сферах:
– забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
– забезпечення виробництва, передачі та постачання електричної енергії;
– забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води;
– забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
– надання послуг із користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;
– забезпечення функціонування міського електричного транспорту та експлуатація його об’єктів для надання послуг із перевезення;
– надання послуг автостанцій, портів, аеропортів;
– надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;
– надання послуг поштового зв’язку;
– геологічне вивчення (зокрема дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;
– забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
– забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про особливості дія цього Закону поширюється на суб’єктів, які є замовниками згідно зі ст. 1 цього Закону та провадять діяльність у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії» та/або у сферах, визначених ч. 1 зазначеної статті Закону про особливості.
Визначення терміна «замовники» наведено в част. першій ст. 1 Закону про особливості на початку цієї статті.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону про особливості замовники здійснюють закупівлі за рахунок державних коштів, визначених п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», коштів юридичних осіб, які провадять діяльність у сферах, визначених Законом про особливості.
Отже, якщо юридична особа, яка провадить діяльність у сферах, визначених Законом про особливості, є замовником у розумінні Закону про особливості, і такий замовник здійснює закупівлі товарів, робіт, послуг не за кошти, визначені в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а виключно за власні кошти, зокрема отримані в результаті господарської діяльності, то такі закупівлі здійснюються з урахуванням вартісних меж, визначених абз. 3 ч. 3 ст. 2 Закону про особливості. Тобто згідно зі ст. 4 Закону про особливості без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель», замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 5 млн грн, а робіт – не перевищує 10 млн грн.
У разі якщо закупівлю здійснює замовник частково за рахунок державних та частково за рахунок власних коштів, застосовується абз. 2 ч. 3 ст. 2 Закону про особливості.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону про особливості його дія поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії», або ст. 2 Закону про особливості, які, зокрема, здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 млн грн, а робіт – 10 млн грн.
Отже, госпрозрахункове державне підприємство, яке не одержує бюджетних (державних) коштів та підпадає під дію Закону України «Про природні монополії», із серпня 2012 року має застосовувати процедури закупівель, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель» за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 млн грн, а робіт – 10 млн грн.
Зазначена позиція підтверджена листом-роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.12.2012 № 3302-04/46424-07, складеним за результатами спільної наради, проведеної 27 листопада 2012 року за участю Антимонопольного комітету України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та експертів Європейського Союзу проекту гармонізації систем захисту конкуренції та систем державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/98512
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:34 Ответить с цитатой

Хто повинен проводити процедуру закупівлі електроенергії, тепло- і водопостачання, якщо підприємство надає в оренду приміщення установі, яка перераховує комунальні платежі підприємству, яке, своєю чергою, перераховує кошти організаціям, які надають такі послуги.

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу ризикових операцій
та державних закупівель Держфінінспекції України

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлює Закон України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон).
Нормами Закону передбачено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), а робіт – 1 млн грн, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону, зокрема на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 2 Закону).
При цьому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 2 Закону деякі закони визначають особливості здійснення закупівлі, зокрема:
– електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу;
– централізованого постачання теплової енергії;
– послуг із централізованого водопостачання та водовідведення.
Водночас згідно з п. 6 Прикінцевих положень Закону до прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.
Слід зазначити, що сьогодні певного закону, який визначав би особливості здійснення закупівлі електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг із централізованого водопостачання та водовідведення не існує.
Отже, закупівля зазначених послуг має здійснюватись відповідно до Закону шляхом застосування однієї з процедур, передбачених ст. 12 Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону забороняється укладення договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом.
Варто звернути увагу, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону державна закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, установленому Законом.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону замовники – це розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.
При цьому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю – це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.
Водночас варто зважати на те, що згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону, лише в разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону підприємства – це підприємства, утворені в установленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, зокрема державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхні дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, зокрема казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств (господарських товариств).
Державні кошти – це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).
З огляду на викладене, якщо підприємство (орендодавець) підпадає під визначення п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону і здійснює видатки саме державних коштів для придбання товарів, робіт чи послуг та передбачається укладення договору про закупівлю, то таке підприємство є замовником у розумінні норм Закону й має проводити процедуру закупівлі (зокрема, електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг із централізованого водопостачання та водовідведення) відповідно до Закону.
Водночас, якщо видатки державних коштів здійснюються саме як відшкодування (компенсація) орендодавцю, а не для придбання товарів, робіт чи послуг, і не передбачають укладення договору про закупівлю, то процедуру держзакупівель орендар не здійснює.
Якщо ж розпорядник державних коштів здійснює відшкодування витрат за послуги (чи товари), то в такому разі факт закупівлі послуг (чи товарів) у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону не відбувається, оскільки такий розпорядник державних коштів не набуває права власності на зазначені послуги чи товари.
При цьому з наведеної ситуації, зважаючи на норми Закону, вбачається, що сплата установою (орендарем) комунальних платежів є відшкодуванням за енерго-, тепло- і водопостачання. З огляду на викладене, у цьому разі, не залежно від суми відшкодування, установа (орендар) не повинна застосовувати Закон.
Варто також зважати на таке: якщо сума відшкодувань комунальних послуг орендарем орендодавцю за місяць не перевищує 100 тис. грн і ці кошти (таку закупівлю) орендодавець не може об’єктивно передбачити на початку року (або в кінці року на наступний рік), такі кошти не можуть бути заплановані (їх немає в кошторисі), то така закупівля зазначається в додатку до річного плану (наприклад, шляхом щомісячного внесення до нього змін), а процедура закупівлі не проводиться. У такому разі орендодавець укладає щомісячні договори з відповідними організаціями, які надають такі послуги. Якщо ж є підстави та можливість запланувати зазначену закупівлю повністю на рік й очікувана вартість перевищуватиме 100 тис. грн, то таку закупівлю зазначає орендодавець у річному плані закупівель та застосовує Закон.
Варто також зазначити, що в разі якщо підприємство (установа, організація тощо) є замовником у розумінні норм Закону, планує здійснити закупівлю товарів, робіт чи послуг за кошти, отримані ним як відшкодування за надані товари, послуги, і очікувана вартість такої закупівлі перевищує вартісні межі, установлені ч. 1 ст. 2 Закону, то застосовуються норми Закону й проводиться відповідна процедура закупівлі.
На практиці також перед замовниками постає питання, яким чином оформляти договірні відносини (скільки договорів укладається: один чи два) в разі, якщо, з одного боку, замовник у відповідного контрагента здійснює закупівлю послуг з оренди майна, а з другого боку – проводить відшкодування цьому контрагентові коштів за отриману електроенергію.
На нашу думку, у зазначеній ситуації варто виходити з того, що в цьому разі існуватиме закупівля послуг і відшкодування, а тому укладаються два договори. При цьому варто звернути увагу, що в першому разі предмет закупівлі визначається відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 921, на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Крім того, деякі замовники стоять перед дилемою: якщо, наприклад, закупівля фінансується частково за рахунок бюджетних коштів в розмірі 80 тис. грн та за рахунок власних надходжень як відшкодування за надані послуги в розмірі 110 тис. грн, то чи потрібно проводити процедуру закупівлі на загальну суму закупівлі 190 тис. грн., чи на 110 тис. грн проводити процедуру закупівлі і за її результатами укладати договір про закупівлю, а на 80 тис. грн укладати прямий договір без застосування вимог Закону.
На нашу думку, потрібно застосовувати Закон та проводити процедуру закупівлі на суму 190 тис. грн, оскільки відповідно з ч. 1 ст. 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), а робіт – 1 млн грн, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону, зокрема на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності.

Варто звернути увагу на те, що Уповноваженим органом у сфері державних закупівель Мінекономрозвитку України надано роз’яснення від 07.07.2011 щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель, зокрема, щодо відшкодування замовником-орендарем комунальних витрат без застосування вимог Закону
Як зазначено в роз’ясненні, у разі коли видатки державних коштів здійснюються саме як відшкодування (компенсація) комунальних витрат орендодавцю, не використовуються для придбання товарів, робіт чи послуг і не передбачають укладення договору про закупівлю, то такі видатки не є закупівлею в розумінні Закону.
При цьому згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ) власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету (абз. 1 ч. 4 ст. 13 БКУ).
Державною казначейською службою України (далі – Казначейство України) надано роз’яснення щодо обліку окремих операцій (лист від 07.06.2011 № 17-04/1462-8022) (далі – роз’яснення).
Згідно з роз’ясненням, «якщо орендодавець має право на надання комунальних послуг, зокрема, послуг з теплопостачання, то зазначені кошти мають зараховуватись як власні надходження – плата за послуги, що надає бюджетна установа. При цьому надання таких послуг має бути передбачено законами та нормативно-правовими актами.
У разі, якщо орендодавець не має права на надання послуг із теплопостачання, водопостачання тощо, то кошти, які надходять від орендаря за спожиті тепло і воду, можуть спрямовуватися лише на відшкодування понесених витрат. Тобто за відповідним КЕКВ відшкодовується частина оплати за отриманий природний ресурс.
Відображення в бухгалтерському обліку зазначених операцій здійснюється відповідно до кореспонденції субрахунків, наведеної в Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженій наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 № 61 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 за № 497/4718 (в редакції наказу Державного казначейства України від 14.02.2005 № 2Cool.
Згідно з роз’ясненням також зазначається, яким чином необхідно реєструвати зобов’язання в Державній казначейській службі щодо відшкодування комунальних витрат при оренді за минулий рік.
Так, як роз’яснило Казначейство України, «за умовами договору оренди витрати зі сплати комунальних платежів може брати на себе орендодавець, з наступним відшкодуванням зазначених витрат орендарем. При цьому кошти, які сплачує орендар, відображаються як відшкодування здійснених витрат».
У разі якщо заборгованість зі сплати комунальних послуг орендаря (бюджетної установи) є бюджетною, вона має бути відображена у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, 7м) згідно з вимогами п. 3.6 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2012 р. за № 196/20509).
При цьому відповідно до п. 2.14 гл. 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 419/20732), у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про погашення бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію таких бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань у поточному бюджетному періоді шляхом подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів.
Водночас варто звернути увагу на те, що згідно з ч. 4 ст. 48 БКУ зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до част. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/96301


Последний раз редактировалось: Sekret_ar (07 Ноя 2013, 14:38), всего редактировалось 1 раз
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:36 Ответить с цитатой

Чи підпадають відокремлені структурні підрозділи підприємств (які є юридичними особами) під сферу дії Закону України "Про здійснення державних закупівель"?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ірина Сопчинська
головний державний фінансовий інспектор відділу інспектування в сфері використання надр
та екології Департаменту інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання
природних ресурсів Держфінінспекції України

До введення в дію Закону України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі - Закон) закупівля товарів, робіт і послуг здійснювалась згідно з Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (зі змінами).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Положення передбачалося, що державні кошти - це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств, кошти, які надаються розпорядникам державних коштів під гарантії Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями.
Відповідно до підпункту 18 пункту 2 Положення було визначено, що розпорядники державних коштів - це органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи та організації, визначені Конституцією України і законодавством, підприємства, а також підприємства, установи чи організації, уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів.
Підприємства - це державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (підпункт 13 пункту 2 Положення).
Враховуючи викладене, суб'єкти, які за правовим статусом відносилися до підприємств, визначених у підпункті 13 пункту 2 Положення, повинні були здійснювати закупівлі у порядку, що встановлювався Положенням.
З 30.07.2010 року введено в дію Закон, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 якого замовники - це розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом. Визначення розпорядника державних коштів наведено в пункті 27 частини 1 статті 1 Закону.
Таким чином, до 03.10.2011року підприємствам необхідно було здійснювати процедури закупівлі з дотриманням вимог Закону у разі, якщо зазначені суб'єкти були замовниками - розпорядникам державних коштів у розумінні цього Закону.
Водночас, у зв'язку з набранням чинності 03.10.2011 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель", яким внесено зміни, зокрема до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон зі змінами) згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону зі змінами розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання.
Поряд з цим визначення "державні кошти" та "підприємства" наведені в пунктах 4 та 21 частини першої статті 1 Закону зі змінами відповідно.
Таким чином, підприємства, визначені в пункті 21 частини 1 статті 1 Закону зі змінами, які є розпорядниками державних коштів, здійснювали закупівлю товарів, робіт чи послуг за рахунок цих коштів у порядку, встановленому цим Законом.
Крім цього, згідно з частиною першою статті 2 Закону зі змінами, порядок, встановлений цим Законом поширювався також на закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів підприємств, у разі якщо підприємства відповідали хоча б одній з таких ознак: 1) підприємство користується податковою пільгою, передбаченою податковим, митним законодавством України, - протягом користування такою пільгою; 2) підприємство відповідно до закону звільнено від обов'язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за зобов'язаннями перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування - протягом календарного року від дати такого звільнення; 3) отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку, в тому числі у вигляді компенсації частини витрат або відшкодування відсотків за кредитами, - протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки.
Таким чином, у разі якщо підприємство не відповідало жодній з ознак, що були визначені в частині першій статті 2 Закону зі змінами, та не було розпорядником державних коштів, то дія Закону зі змінами не розповсюджувалась на такого суб'єкта при здійснені ним закупівель товарів, робіт і послуг за кошти, отримані від господарської діяльності.
Ця позиція Державної фінансової інспекції України підтверджена роз'ясненням, наданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 16.10.2012 № 3302-04/38890-07.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/94914
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:39 Ответить с цитатой

Чи може брати участь у засіданні комітету з конкурсних торгів член комітету (голова комітету), який на час засідання перебуває у відрядженні, по скапу, телефону тощо, а протокол підписати після повернення з відрядження, і хто має вести засідання комітету, якщо голова перебуває у відрядженні? Якщо потрібно внести зміни до додатку річного плану закупівель, то чи треба затверджувати зміни протоколом? Як створити комітет з конкурсних торгів, якщо за штатом у замовника 2 працівника: начальник (депутат райради) та головний бухгалтер?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва,
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу ризикових операцій
та державних закупівель Держфінінспекції України

Варто звернути увагу, що чинним законодавством не передбачено участь у засіданні комітету з конкурсних торгів членів комітету через скайп або шляхом іншого виду зв’язку, аніж у формі особистої присутності, хоча й прямо не заборонено. Однак варто звернути увагу на наведене нижче.
Так, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) встановлено, що керівництво роботою комітету з конкурсних торгів здійснює його голова, який організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
При цьому пунктом 5 розділу ІІ Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого наказом Мінекономіки України від 26.07.2010 № 916 (далі – Типове положення), передбачено, що формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету.
Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів комітету. За умови рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним (пункт 7 розділу ІІ Типового положення).
При цьому згідно з пунктом 2 розділу IV Типового положення члени комітету з конкурсних торгів зобов'язані, зокрема, брати участь в усіх його засіданнях особисто.
Водночас, як встановлено ч. 5 ст. 11 Закону та як передбачено пунктом 8 розділу ІІ Типового положення, рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол про це зазначається у протоколі із зазначенням причин відмови.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що члени комітету з конкурсних торгів, як і голова комітету повинні брати участь у засіданнях комітету шляхом особистої присутності, а не шляхом використання скапу чи засобів телефонного зв’язку тощо.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Типового положення голова комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. У разі відсутності голови комітету його обов'язки виконує заступник голови комітету (якщо призначено кількох заступників голови комітету, то голова визначає серед них виконуючого обов'язки голови комітету на період своєї відсутності).
При цьому пунктом 4 розділу ІV Типового положення передбачено, зокрема, що секретар комітету призначається головою комітету у встановленому цим положенням порядку, який забезпечує ведення та оформлення протоколів засідань комітету.
Таким чином, у разі відсутності голови комітету з конкурсних торгів на засіданні комітету, таке засідання ведеться його заступником, а протокол – секретарем комітету з конкурсних торгів, при цьому в протоколі зазначається лише інформація щодо присутніх членів комітету з конкурсних торгів.
Крім того, оскільки за Законом усі рішення комітету з конкурсних торгів оформляються протоколом, то будь-яке рішення комітету з конкурсних торгів, в тому числі й внесення змін до додатку до річного плану, необхідно оформляти протоколом.
Варто звернути увагу також на склад комітету з конкурсних торгів.
Так, абзацом другим ч. 2 ст. 11 Закону встановлено, що до складу комітету з конкурсних торгів входить не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу комітету з конкурсних торгів мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Разом з тим, до складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради (абзац перший ч. 2 ст. 11 Закону).
Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону, комітет з конкурсних торгів діє на засадах колегіальності.
З огляду на зазначене, з метою дотримання вимог Закону щодо складу комітету з конкурсних торгів та колегіальності у прийнятті ним рішень, у складі комітету з конкурсних торгів замовника, на нашу думку, повинно бути принаймні три такі особи: голова і секретар комітету, а також заступник голови комітету (для виконання обов'язків голови на час його відсутності).
Отож, якщо у замовника у штатному розписі 2 одиниці, наприклад:
- начальник, який є депутатом районної ради, та головний бухгалтер;
- начальник та спеціаліст, який знаходиться у декретній відпустці тощо,
то в замовника відсутня можливість створити комітет з конкурсних торгів з дотриманням усіх вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель.
Також варто звернути увагу на те, що відповідно до пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону комітет з конкурсних торгів – це службові (посадові) особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно з цим Законом.
З урахуванням зазначеного, якщо вартісні межі закупівель для замовника не дорівнюють/перевищують вартісні межі, встановлені ч. 1 ст. 2 Закону, і він не планує протягом року проводити процедури закупівель, визначені Законом, то замовник може не створювати комітет з конкурсних торгів.
Разом з тим, необхідно не забувати вимоги ч. 2 ст. 4 Закону, згідно з якою Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
А тому, якщо, наприклад, замовник має декілька відокремлених структурних підрозділів без статусу юридичної особи і кожний структурний підрозділ має потребу в закупівлі певного товару до 100 тис. грн., а в цілому по юридичній особі по всіх підрозділах потреба в цьому ж товарі становить більше 100 тис. грн. (наприклад, 450 тис. грн.), то замовник повинен створити комітет з конкурсних торгів у відповідності із чинним законодавством та провести процедуру відкритих торгів.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/94701
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:42 Ответить с цитатой

На початку року кошторисом було заплановано закупити для школи відповідний товар на 90 тис. грн (цю суму ми зазначили в додатку до річного плану закупівель). Сьгодні нам на сесії міської ради було вирішено виділити ще 40 тис. грн. Ми хочемо на ці кошти закупити ще товару, який купували попередньо на 90 тис. грн. Чи буде правильним здійснити закупівлю на виділені 40 тис. грн без проведення процедури закупівлі, оскільки разом сума становить 130 тис. грн? Які взагалі є особливості закупівлі за додаткові кошти?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу ризикових операцій
та державних закупівель Держфінінспекції України

Як передбачено абзацом першим ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), а робіт – 1 млн грн, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII-1 цього Закону, і ще й на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності.
Щодо додатково виділених коштів Замовникові для закупівлі товарів або послуг варто зазначити, що якщо сума виділених коштів для закупівлі у цьому випадку товару не дорівнює або перевищує 100 тис. грн, то Замовник проводить засідання комітету з конкурсних торгів (оформляється протокольно), на якому приймає рішення про непроведення процедури закупівлі, тоді як закупівля, приміром у зазначеному випадку на 40 тис. грн, є новим предметом закупівлі і очікувана вартість закупівлі не дорівнює або перевищує 100 тис. грн. При цьому вносяться зміни до додатка до річного плану закупівель: предмет закупівлі показується окремим рядком та з предметом закупівлі на 90 тис. грн не сумується.
У разі ж якщо сума додатково виділених коштів дорівнює або перевищує 100 тис. грн, Замовник повинен застосувати вимоги Закону та провести процедуру закупівлі.
Слід звернути увагу, що закупівля за додаткові кошти є вельми актуальним питанням наприкінці року, й деякі Замовники не повною мірою орієнтуються, яким чином діяти в тій чи тій ситуації, а тому варто звернути увагу на певні моменти.
1. Наприклад, якщо наявне перекидання коштів з одного КЕКВ на інший (підтвердним документом є довідка) на суму 40 тис. грн, то ця сума буде додатковими коштами. При цьому для узгодження сум у річному плані закупівель (далі – план) з кошторисними варто внести відповідні зміни до плану.
2. Також може виникнути така ситуація: очікувана вартість предмета закупівлі – 200 тис. грн. За результатами торгів укладено договір про закупівлю на меншу, ніж очікувана вартість, суму, а саме, на 165 тис. грн. Отже, у Замовника виникла економія коштів у розмірі 35 тис. грн, що буде новим предметом закупівлі.
У цьому разі проводиться засідання комітету з конкурсних торгів Замовника (далі – комітет) і у протокольному рішенні описується зазначена ситуація, при цьому комітет приймає рішення про:
– внесення мін до додатка до річного плану закупівель (інформація зазначається окремим рядком, у примітках вказується, що кошти на цю закупівлю з’явилися в результаті економії);
– здійснення закупівлі на 35 тис. грн без застосування вимог Закону.
3. Оголошено проведення торгів на суму 120 тис. грн. За 10 днів до розкриття Замовникові виділяється ще 40 тис. грн на той самий предмет закупівлі. В такій ситуації дії Замовника можуть мати два варіанти:
– якщо проводяться відкриті торги, то внесення змін до документації конкурсних торгів (наприклад, якщо закуповується товар, то в частині кількості) та річного плану (в частині збільшення очікуваної вартості), продовження строку подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів щонайменше на 7 календарних днів;
– якщо проводиться процедура запиту цінових пропозицій (далі – запит), то варто зазначити, що Закон не передбачає внесення змін до запиту та продовження строку подання та розкриття цінових пропозицій. А тому слід розглядати 40 тис. грн як новий предмет закупівлі.
4. Замовник (бюджетна організація) провела процедуру закупівлі в одного учасника із закупівлі послуг з теплопостачання. При цьому підрозділи Замовника розташовані у п’яти районах міста, а процедура закупівлі здійснювалася за лотами і договори про закупівлю укладені за лотами з філіями організації-теплопостачальника. За трьома лотами кошти оплачуються і навіть ще залишаються, а за двома – рахунки не оплачуються через брак коштів. Затвердженим кошторисом на поточний рік коштів недостатньо і додаткових коштів не очікується. Чи може в такому разі Замовник перерозподілити кошти з одних договорів про закупівлю за відповідними лотами на інші?
Слід звернути увагу на те, що якщо сума перерозподілу за укладеними договорами менше ніж 100 тис. грн, то Замовник може у наведеному випадку перерозподілити кошти з одних договорів про закупівлю за відповідними лотами на інші без проведення процедур закупівель.
При цьому якщо говорити про новий предмет закупівлі, то потрібно укладати нові договори про закупівлю, а не додаткові угоди до первісних договорів.
5. Наприклад, може виникнути така ситуація, що в додатку до річного плану закупівель Замовником установлена сума для оплати послуг 95 тис. грн, оплачено за кілька місяців 85 тис. грн, а в наступному місяці отримано послуг на 30 тис. грн. І тут перед Замовником постає дилема:
– застосовувати Закон чи ні;
– якщо застосовувати, то на яку суму – 30 тис. грн чи 115 тис. грн?
Слід зазначити, що у такому разі варто аналізувати, чи міг Замовник на час здійснення закупівлі на суму 85 тис. грн передбачити виникнення закупівлі на 30 тис. грн чи надходження коштів на цю закупівлю. Саме від відповіді на поставлене запитання і залежить потреба проведення процедури закупівлі Замовником.
Тож якщо Замовник об’єктивно не міг запланувати і передбачити закупівлю на 30 тис. грн і цей факт підтверджується документально, то тут наявний новий предмет закупівлі на 30 тис. грн. Оскільки вартість його не перевищує 100 тис. грн, то Закон не застосовується.
Інакше для уникнення порушення вимог ч. 2 ст. 4 Закону в частині того, що Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини для уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону, Замовникові потрібно проводити на 30 тис. грн процедуру закупівлі відповідно до вимог Закону.
Слід звернути увагу, що з питання закупівлі Замовниками за додаткові кошти Мінекономрозвитку України (Уповноважений орган з питань державних закупівель) (далі – МЕРТУ) надано відповідне роз’яснення від 09.12.2011 № 3302-25/14839-08.
При цьому варто зазначити, що Закон не містить поняття «додаткові кошти», «економія коштів».
Так, до додаткових коштів, на нашу думку, можна зарахувати економію коштів, яка виникла в результаті подання пропозиції на суму меншу, ніж очікувана вартість закупівлі; часткової відміни процедури закупівлі; розірвання договору/внесення змін до договору і, як наслідок, вивільнення коштів.
Водночас згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетне зобов’язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими слід здійснити платежі протягом цього самого періоду або в майбутньому.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, зважаючи на потребу виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.
Згідно з п. 3 частини другої ст. 49 БКУ Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі, зокрема, наявності в розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/94132
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:44 Ответить с цитатой

Чи можна вносити зміни до річного плану закупівель після розкриття пропозицій конкурсних торгів (у зв’язку зі змінами до кошторисних призначень і зменшенням суми, яка виділяється на закупівлю)? До якого підрозділу в Державній казначейській службі потрібно подавати річний план закупівель, зміни до нього, якщо ми обслуговуємося ГУ ДКСУ в Київській області? Які взагалі особливості внесення змін до річного плану закупівель?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Держфінінспекції України

Варто зазначити, що згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.
При цьому, як передбачено абзацом першим ч. 1 ст. 4 Закону, річний план закупівель та зміни до нього оприлюднює замовник шляхом розміщення на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження.
Наказом Мінекономіки України від 26.07.2010 № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.08.2010 за № 624/17919) (далі – наказ МЕУ № 922) затверджено форму річного плану закупівель та Інструкцію щодо її заповнення.
При цьому варто звернути увагу на те, що як у Законі, так і в наказі МЕУ № 922, немає заборони щодо внесення змін до річного плану закупівель після розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Водночас слід звернути увагу на те, що порядок внесення змін до річного плану чинним законодавством не регламентований, а тому зміни можуть вноситися як шляхом викладення у новій редакції певної позиції річного плану, так і шляхом викладення всього річного плану в новій редакції.
Щодо того, якому підрозділу Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) потрібно надсилати річний план, зміни до нього, то, як зазначено в нормі абзацу першого ч. 1 ст. 4 Закону, річний план, зміни до нього надсилаються ДКСУ (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601).
До того ж згідно з п. 2.1 гл. 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732) (далі – наказ № 309), розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Казначейства річний план державних закупівель та додаток до нього (зміни до річного плану державних закупівель та додаток до нього).
Отже, у зазначеному в запитанні випадку додатково річний план, зміни до нього (зокрема й додаток до річного плану) додатково подаються до ГУ ДКСУ в Київській області. При цьому наказ № 309 не встановлює строку надання річного плану, змін до нього до органу ДКСУ, у якому обслуговується Замовник.
Водночас, як установлено абзацом першим ч. 1 ст. 4 Закону, зокрема, річний план, зміни до нього надсилаються Уповноваженому органу (Мінекономрозитку України (далі – МЕРТУ)) протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження. При цьому надсилати зазначені документи МЕРТУ потрібно поштовим зв’язком (Міністерство економічного розвитку і торгівлі, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008).
Окрім того, у Замовника має бути підтвердження того, що вимоги Закону ним виконані у зазначений строк, бо Держфінінспекцією України (далі – контролюючий орган) під час контрольних заходів, зокрема, досліджується питання дотримання строків, установлених Законом. Варто також звернути увагу, що Закон встановлює обов’язок щодо надіслання річного плану і змін до нього ДКСУ і МЕРТУ для всіх Замовників, незалежно від того, чи вони обслуговуються в ДКСУ чи ні.
Слід зазначити, що як у кінці року у зв’язку з виділенням Замовникові додаткових коштів, так і на початку року у зв’язку з потребою планування нових закупівель у Замовників виникає досить чимало питань щодо оформлення річного плану закупівель. При цьому часто-густо контролюючим органом встановлюються під час здійснення контрольних заходів порушення законодавства у сфері державних закупівель, зокрема й щодо річного плану.
Так, приміром, чи потрібно в річному плані на 2013 рік зазначати суму закупівлі на 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, у разі продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року (ч. 6 ст. 40 Закону)?
Потрібно звернути увагу, що тут ідеться про зобов’язання 2012 року. При цьому в річному плані закупівель відображаються ті кошти, які буде використано у результаті проведення процедури закупівлі. На зазначені ж 20 % торги не проводяться. Водночас у додатку до плану закупівель Замовник зазначає інформацію щодо закупівель, вартісні межі яких для товарів і послуг до 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), робіт – 1 млн грн. Отже, на нашу думку, відображення суми закупівлі на 20 % слід здійснити в додатку до річного плану закупівель, а оскільки згідно з наказом МЕУ № 922 такий додаток складається в довільній формі, то варто зазначити в ньому, що це закупівля на підставі ч. 6 ст. 40 Закону.
А в ситуації, наприклад, якщо в наступному році Замовник не планує здійснення закупівель або вартість з жодного предмета закупівлі не дорівнює і не перевищує вартісних меж, установлених абзацом першим ч. 1 ст. 2 Закону, то складати річний план, на нашу думку, не потрібно. А оскільки річний план не складається, а як передбачено в наказі МЕУ № 922, у разі якщо очікувана вартість закупівлі є меншою за суми, зазначені в ч. 1 ст. 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, то, як наслідок, немає потреби у складанні додатка до річного плану закупівель.
Також у Замовника може виникнути ситуація, коли під час проведення торгів суму закупівлі згідно з кошторисом зменшено. То чи потрібно у такому разі вносити зміни до річного плану та надсилати їх до ДКСУ і МЕРТУ? Тут слід розуміти, на якому етапі закупівлі відбулися зазначені зміни кошторису.
Так, якщо процедура ще триває і договір про закупівлю ще не укладено, то до річного плану слід внести відповідні зміни і в терміни, установлені абзацом першим ч. 1 ст. 4 Закону надіслати до ДКСУ і МЕРТУ та оприлюднити. При цьому потрібно зазначити, що відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 30 Закону Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі якщо ціна найбільш вигідної пропозиції конкурсних торгів перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі.
У разі ж якщо за результатами торгів укладено договір про закупівлю і відбулося зменшення обсягів закупівлі (зокрема відповідно до фактичного обсягу видатків замовника згідно з п. 1 ч. 5 ст. 40 Закону), то зміни до річного плану закупівель, на нашу думку, не потрібно вносити.
Тоді як тут варто зважати на те, чи немає ситуації з перекиданням коштів з одного КЕКВ на інший, виникненням додаткових коштів та необхідністю здійснення закупівлі на додаткові кошти. З цього приводу ми надавали роз’яснення щодо закупівель за додаткові кошти.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/93393
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:45 Ответить с цитатой

На які підприємства розповсюджується дія Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності»?

Скрытый текст: 
Цитата:
В’ячеслав Самокіш
заступник начальника відділу операційного аудиту суб'єктів господарювання у сфері транспорту
та зв'язку Департаменту операційного аудиту Держфінінспекції України

Закон України «Про здійснення державних закупівель» (далі Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 № 4851-VI (далі – Закон про особливості закупівель) його дія поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених статтею 5 Закону України «Про природні монополії» або статтею 2 Закону про особливості закупівель, які:
- повністю або частково здійснюється за рахунок державних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товар товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві – дорівнює або перевищує 300 тисяч гривень), робіт –дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень;
- здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт – 10 мільйонів гривень.
Дія Закону про особливості закупівель поширюється на суб’єктів, які є замовниками відповідно до статті 1 Закону про особливості закупівель та провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України «Про природні монополії», та/або у сферах визначених частиною першою статті 2 Закону про особливості закупівель.
Згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України «Про затвердження Положення про складання та ведення переліку суб’єктів природних монополій» від 12.12.2006 № 537-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 № 1358/13232, складається та ведеться перелік суб’єктів природних монополій, який в установленому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).

Таким чином, дія Закону про особливості закупівель поширюється на здійснення закупівель суб’єктами, визначених згаданим переліком.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 2 Закону про особливості закупівель замовники здійснюють закупівлі за рахунок державних коштів, визначених пунктом 4 частини першої статті 1 Закону, коштів юридичних осіб, які провадять діяльність у сферах, визначених Законом про особливості закупівель (власні кошти).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону державні кошти – кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.
Зважаючи на викладене, якщо замовник є юридичною особою, яка провадить діяльність у сферах, визначених Законом про особливості закупівель, та такий замовник здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг не за кошти, визначені в пункті 4 частини першої статті 1 Закону, а виключно за кошти, отримані в результаті господарської діяльності (власні кошти), то такі закупівлі здійснюються з урахуванням вартісних меж, визначених абзацом третім частини третьої статті 2 Закону про особливості закупівель.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/92907


Последний раз редактировалось: Sekret_ar (07 Ноя 2013, 14:47), всего редактировалось 1 раз
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:46 Ответить с цитатой

Якщо під час ревізії виявлено пов’язаних осіб серед учасників процедури закупівлі, чи в праві замовник відмовити таким учасникам в участі у процедурі закупівлі та відхилити їхні пропозиції конкурсних торгів?

Скрытый текст: 
Цитата:
Тетяна Куренна
головний державний фінансовий інспектор Департаменту інспектування
органів державної влади Держфінінспекції України.

Закон України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону пов'язана особа - це особа, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика або контролюється таким учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім'ї такої службової (посадової) особи; члени сім'ї посадової (службової) особи замовника, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менш як 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі.
Таким чином, у разі виявлення наявності вищевказаних ознак того, що учасники процедури закупівлі є пов'язаними особами, замовнику необхідно керуватися пунктом 6 частини першої статті 17 Закону.
Згідно з абзацом третім частини другої статті 30 замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок непереборної сили.
При цьому визнати торги такими, що не відбулися є виключним правом замовника.
Водночас відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зі змінами) непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору. Цю позицію Державної фінансової інспекції України підтверджено роз’ясненням, що його надало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 13.09.0212 № 3302-04/34826-07.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/92903
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:49 Ответить с цитатой

Замовник потребує здійснення поточного ремонту котельні. Очікувана вартість закупівлі – 200 000,00 грн. Що у даному випадку буде предметом закупівлі: «послуга», «послуга в будівництві» чи «робота» та, враховуючи очікувану вартість, чи потрібно застосовувати Закон України «Про здійснення державних закупівель»?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва,
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу
ризикових операцій та державних закупівель Держфінінспекції України

Варто зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) передбачено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві – 300 тисяч гривень), а робіт – 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.
При цьому слід звернути увагу, що зміни в частині вартісних меж закупівлі товарів і послуг у будівництві (300 тисяч гривен) та робіт (1 мільйон гривень) було внесено до ч. 1 ст. 2 Закону Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», який набрав чинності з 19.01.2012.
Водночас, як визначено пунктом 26 ч. 1 ст. 1 Закону, роботи – це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим, як зазначено в Розділі ІІІ «Визначення предмета закупівлі робіт» Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки України від 26.07.2010 № 921 (далі – Порядок), визначення предмета закупівлі робіт здійснюється Замовником відповідно до пункту 26 ч. 1 ст. 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 (в редакції наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.06.2003 № 85) (далі – ДБН Д.1.1-1-2000), а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України від 10.04.2006 № 16.
При цьому об’єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 ДБН Д.1.1-1-2000).
Водночас відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 ДБН Д.1.1-1-2000 на будівництво об’єкта повинен бути складений окремий проект та кошторис або кошторисний розрахунок (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок).
Разом з тим, згідно з підпунктами 2.2.3 і 2.2.4 пункту 2.2 розділу 2 ДБН Д.1.1-1-2000 при складанні кошторису або кошторисного розрахунку на об’єкт будівництва (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок) варто враховувати, що згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 об’єктні кошториси об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів, а об’єктні кошторисні розрахунки об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.
При цьому положеннями підпунктів 2.2.1 і 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що на окремі види робіт складаються локальні кошториси або локальні кошторисні розрахунки, дані з яких об’єднуються при складанні об’єктних кошторисів або об’єктних кошторисних розрахунків.
З огляду на зазначене, якщо вартість робіт за окремими об’єктами в цілому, на які складені окремі об’єктні кошториси або кошторисні розрахунки становить 1 мільйон гривень, Замовнику варто здійснювати їх закупівлю з дотриманням вимог Закону шляхом застосування однієї з процедур закупівлі, які передбачені ч. 1 ст. 12 Закону.
Водночас згідно з пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що послуги – це будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренду), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
При цьому згідно з пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону поточний ремонт законодавцем віднесено до поняття «послуги».
Водночас згідно з пунктом 2.2 розділу II Правил під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за об'єктами будівництва на основі ДБН Д.1.1-1-2000.
Разом з тим, слід звернути увагу, що в Законі та Порядку визначення терміна «послуги(послуга) у будівництві» немає. При цьому з аналізу нормативно-правових актів у сфері будівництва вбачається також відсутність чіткого визначення такого поняття як «послуги(послуга) у будівництві».
З огляду на зазначене, в даній ситуації з метою дотримання вимог Закону при визначенні предмета закупівлі «поточного ремонту котельні» та уникнення негативних наслідків у майбутньому щодо відміни торгів у зв’язку з неможливістю усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель, варто виходити з того, що це будуть послуги з поточного ремонту і застосовувати вартісні межі у 100 тисяч гривень. Як наслідок, при очікуваній вартості закупівлі послуг з поточного ремонту у розмірі 200 тисяч гривень необхідно застосовувати Закон.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/92831
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 07 Ноя 2013, 14:51 Ответить с цитатой

Замовник (розпорядник коштів бюджету нижчого рівня) отримав листа від головного розпорядника щодо заборони укладання договору про закупівлю у зв’язку з тим, що ціна акцептованої пропозиції перевищує середньоринкові ціни на товар. Чи правомірним буде визнання Замовником торгів такими, що не відбулися, у зв’язку з непереборною силою?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва,
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу ризикових операцій
та державних закупівель Держфінінспекції України

Відповідно до пункту 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) розпорядник бюджетних коштів – це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Як визначено ч. 1 ст. 22 БКУ за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
При цьому згідно з ч. 5 ст. 22 БКУ головний розпорядник бюджетних коштів наділений, зокрема, такими повноваженнями:
- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством (пункт 4 ч. 5 ст. 22 БКУ);
- здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі (пункт 7 ч. 5 ст. 22 БКУ);
- здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (пункт 9 ч. 5 ст. 22 БКУ).
Згідно з абзацом третім пункту 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі – Порядок), розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня – це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.
При цьому відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.
Разом з тим, відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) замовники – це розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 27 ч. 1 ст.1 Закону розпорядник державних коштів – це органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону комітет з конкурсних торгів утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель. Комітет з конкурсних торгів діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 11 Закону комітет з конкурсних торгів, зокрема, планує та проводить процедури закупівель, об'єктивний та чесний вибір переможця.
При цьому ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що керівництво роботою комітету з конкурсних торгів здійснює його голова, який організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
Водночас члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України (ч. 5 ст. 11 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі якщо:
ціна найбільш вигідної пропозиції конкурсних торгів перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок непереборної сили;
скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
При цьому Законом не передбачено можливість прийняття рішення Замовником про визнання торгів такими, що не відбулися, після акцепту пропозиції конкурсних торгів. Натомість згідно з ч. 2 ст. 31 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.
Слід зазначити, що під час контрольних заходів та за результатами моніторингу інформації та документів щодо державних закупівель, опублікованих в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та оприлюднених на веб-порталі Мінекономрозвитку України, контролюючим органом встановлюються випадки, коли, Замовники визнають торги такими, що не відбулися, у зв’язку з тим, що здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок непереборної сили, на різних стадіях торгів: до/після розкриття конкурсних пропозицій, після акцепту конкурсних пропозицій. Причинами прийняття таких рішень, наприклад, крім перевищення середньоринкових цін, є розгляд скарги органом оскарження без зупинення процедури закупівлі та інші.
Варто звернути увагу, що Закон не містить визначення поняття «непереборної сили».
Разом з тим, з аналізу чинних нормативно-правових актів і наукових видань вбачається, що єдиного поняття або вичерпного переліку обставин непереборної сили чинне законодавство не містить.
Водночас, виходячи з аналізу, зокрема, норм ст.ст. 263, 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, наказу Мінекономіки України від 27.07.2010 № 925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти» можна зробити висновок, що непереборна сила – це зовнішній, надзвичайний і невідворотний фактор (стихійне явище чи явище суспільного характеру).
При цьому варто звернути увагу, що визначальним є те, що такі явища (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) не існували під час попередніх домовленостей сторін (наприклад, акцепту пропозиції конкурсних торгів, укладання договору про закупівлю) та виникли поза волею сторін.
Разом з тим, не є непереборною силою несприятливі фактори господарського життя, а також інші виробничі труднощі і технічна складність прийнятих до виконання зобов'язань, людський фактор.
З огляду на зазначене, вказаний лист головного розпорядника бюджетних коштів не може кваліфікуватися як непереборна сила та не підтверджує наявність правових підстав для Замовника визнавати торги такими, що не відбулися, згідно з абзацом третім ч. 2 ст. 30 Закону.
Разом з тим, у разі, якщо пропозицію конкурсних торгів ще не акцептовано, при цьому ціна пропозиції перевищує середньоринкові ціни на товар, то у такому випадку Замовник може розглянути питання щодо визнання торгів такими, що не відбулися, на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 30 Закону у зв’язку з тим, що ціна найбільш вигідної пропозиції конкурсних торгів перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі.
Водночас слід звернути увагу, що саме комітет з конкурсних торгів Замовника на своєму засіданні приймає колегіальне рішення, оформляючи його протоколом, щодо визнання торгів такими, що не відбулися, за наявності для цього підстав. А голова та члени комітету, які проголосували «за» прийняте рішення та підписали протокол, несуть відповідальність згідно із законом.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/92829
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
ravilmamedov
Репутация: 195 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 14.04.2009
Сообщения: 2060
Откуда: Харків
Сообщение 08 Ноя 2013, 11:00 Ответить с цитатой

Sekret_ar писал(а):
Які типові порушення встановлюються під час проведення запиту цінових пропозицій та як їх можна уникнути?

Скрытый текст: 
Цитата:
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор відділу перевірки державних закупівель
Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель
Держфінінспекції України

Аналізуючи порушення, що їх вчиняють замовники під проведення запиту цінових пропозицій, можна зазначити, що типовими порушеннями є такі.
1. Проведення закупівель товарів та послуг за державні кошти без застосування визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) процедур, зокрема, й запиту цінових пропозицій (зокрема шляхом поділу предмета закупівель).
Окремо варто звернути увагу на закупівлю товарів і послуг у будівництві.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), а робіт – 1 млн грн, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлено розділом VIII1 цього Закону, зокрема на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних із використанням об’єктів права інтелектуальної власності.
Варто наголосити, що в Законі та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (далі – Порядок), визначення термінів «товари у будівництві» та «послуги у будівництві» не міститься.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листами від 28.02.2012 № 7/15-3141 та від 24.04.2012 № 7/15-6812 надало роз’яснення щодо того, які товари та послуги можна зарахувати до сфери будівництва.
При цьому Уповноваженим органом у сфері державних закупівель (далі – Мінекономрозвитку України) надано роз’яснення від 18.09.2012 № 3302-04/35392-08 (далі – роз’яснення) щодо застосування ч. 1 ст. 2 Закону в частині внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», який набрав чинності з 19.01.2012.
Водночас Мінекономрозвитку України не роз’яснено, яким же чином замовник може реалізувати зазначену норму ч. 1 ст. 2 Закону щодо застосування Закону до закупівлі товарів і послуг у будівництві, починаючи з вартісної межі у 300 тис. грн.
При цьому Мінекономрозвитку України в роз’ясненні поінформувало про розроблений законопроект «Про внесення змін до Закону», який пропонується внести зміни, зокрема, до абзацу першого частини першої ст. 2 Закону в частині виключення слів і цифр «у будівництві – 300 тисяч гривень».
Водночас варто звернути увагу на те, що взагалі чинне законодавство не містить визначення понять «товари у будівництві» та «послуги у будівництві».
З огляду на викладене та з метою уникнення в майбутньому непорозумінь у зв’язку з можливим неоднаковим трактуванням положень ч. 1 ст. 2 Закону, замовникам доцільно під час закупівлі товарів і послуг все-таки застосовувати вартісну межу 100 тис. грн.
2. Неоприлюднення (несвоєчасне оприлюднення) інформації, документів (запит цінових пропозицій, повідомлення про акцепт цінової пропозиції) про державні закупівлі на веб-порталі Мінекономрозвитку України.
При цьому тут варто звернути увагу, що згідно з ч. 1 ст. 36 Закону для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та в день надсилання запиту передає його для публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель. Невиконання хоча б однієї з зазначених умов буде кваліфікуватися як порушення ч. 1 ст. 36 Закону.
3. Часто-густо замовники також порушують строки надсилання переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а всім учасникам – повідомлення про результати процедури запиту цінових пропозицій.
Так, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 36 Закону замовник акцептує цінову пропозицію в день визначення переможця. Протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця замовник зобов’язаний надіслати переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а всім учасникам – повідомлення про результати процедури запиту цінових пропозицій із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця.
На практиці зазначений строк часто порушують замовники.
При цьому варто звернути увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція, пропозиція за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника вважають акцептованою, якщо замовник подав учасникові в установлений цим Законом строк письмове підтвердження про акцепт такої пропозиції.
Отже, пропущення встановленого ч. 5 ст. 36 Закону строку може свідчити про те, що цінова пропозиція може вважатися неакцептованою.
4. Складання запиту цінових пропозицій таким чином, що унеможливлює надалі дотримання замовником вимог Закону щодо розгляду (відхилення), порівняння та оцінки цінових пропозицій.
Так, у розумінні норм Закону оголошення про проведення процедури закупівлі під час проведення такої процедури, як запит цінових пропозицій, ототожнюється, власне, із самим запитом цінових пропозицій (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону), форму якого затверджено наказом Мінекономіки України від 26.07.2010 № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» (далі – наказ № 922). А тому деякі замовники подають на публікацію і оприлюднення лише запит за формою, затвердженою наказом № 922, не прикріплюючи при цьому розширеного запиту цінових пропозицій. При цьому коротка форма запиту, яка опублікована та оприлюднена, може не містити багатьох вимог замовника до цінової пропозиції та, власне, самого учасника.
У такій ситуації потенційним учасникам варто звертатися до замовника письмово за отриманням розширеної форми запиту, щоб мати змогу підготувати належним чином цінову пропозицію. Бо відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону замовник відхиляє цінові пропозиції, у разі якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або з підстав, зазначених у ст. 17 Закону.
Радимо замовникам визначати у запиті, яким документом учасник повинен підтвердити відсутність підстав, зазначених у ст. 17 Закону, бо інакше замовникові перед прийняттям рішення про допуск цінової пропозиції до оцінки треба буде самому звернутися до відповідних установ, організацій тощо за отриманням відповідної інформації, документів.
Крім того, слід пам’ятати, що під час проведення запиту цінових пропозицій є єдиний критерій: «ціна» (абзац перший ч. 5 ст. 36 Закону). А тому в розширеному запиті цінових пропозицій потрібно передбачати, яким чином замовник визначатиме переможця процедури закупівлі, якщо учасники подадуть однакову ціну в пропозиціях, тобто має бути певна методика оцінки для такого випадку.
Варто звернути увагу, що відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 36 Закону замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті. Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону умови договору про закупівлю не мають відрізнятися, зокрема, від змісту цінової пропозиції (зокрема ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. При цьому, як передбачено у ч. 2 ст. 36 Закону, у запиті обов’язково зазначаються основні умови договору про закупівлю.
Водночас п. 7 Інструкції щодо заповнення форми запиту цінових пропозицій, затвердженої наказом № 922, передбачено, що у формі запиту цінових пропозицій основні умови договору визначає замовник відповідно до ст. 41 Закону та законодавства України. Водночас наразі ст. 41 Закону виключена згідно із Законом України від 04.07.2012 № 5044-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».
На практиці в короткій формі запиту цінових пропозицій, яка розміщується на веб-порталі Мінекономрозвитку України, замовники зазначають: «умови договору відповідно до розділу ІХ Закону».
З огляду на викладене, якщо замовник не визначить у розширеному запиті цінових пропозицій основних умов договору про закупівлю, які вважає за необхідне включити до майбутнього договору, що буде укладатися за результатами процедури закупівлі, то в такому разі замовникові, щоб не порушити Закону, доведеться погоджуватися на умови, зазначені учасником у ціновій пропозиції.
При цьому належить звернути увагу, що укладання договору про закупівлю не за умовами, визначеними акцептованою ціновою пропозицією, є одним із типових порушень.
5. Крім того, типовими є такі ситуації:
– укладання договору про закупівлю з порушенням строків, установлених Законом;
– зміна істотних умов договору до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (закупівля товарів і послуг за цінами, які не відповідають умовам договору та акцептованій ціновій пропозиції) тощо.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/97302

феерия!

_________________
В ріднім краї панувати не дамо нікому!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение Посетить сайт автора
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 08 Ноя 2013, 12:07 Ответить с цитатой

ravilmamedov писал(а):
феерия!

Very Happy
Ви про розширену форму запиту!?
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
ravilmamedov
Репутация: 195 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 14.04.2009
Сообщения: 2060
Откуда: Харків
Сообщение 08 Ноя 2013, 12:13 Ответить с цитатой

Sekret_ar писал(а):
ravilmamedov писал(а):
феерия!

Very Happy
Ви про розширену форму запиту!?

ну а про що ще? колись щось у нас пішло не так...

_________________
В ріднім краї панувати не дамо нікому!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение Посетить сайт автора
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 13 Ноя 2013, 12:32 Ответить с цитатой

Чи обов’язково в держзакупівлях вимагати від учасника наявність власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України?

Скрытый текст: 
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор відділу перевірки
державних закупівель Управління моніторингу ризикових операцій
та державних закупівель Держфінінспекції України

Перелік кваліфікаційних критеріїв, які встановлюються замовниками під час конкурсних торгів, передбачений ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон).
Так, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону замовники в разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.

Довідково: право вибирати, які кваліфікаційні критерії будуть установлені (або зовсім не встановлювати їх), замовники отримали з набранням чинності змін до Закону, внесених Законом України від 24.05.2012 № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», який набрав чинності з 17.06.2012.
При цьому, як випливає з норми ч. 1 ст. 2 Закону, замовник повинен встановити принаймні не менше двох критеріїв з тих, що передбачені ч. 2 ст. 16 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії:
- наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України;
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
- наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
Слід звернути увагу, що зміни до абзацу другого ч. 2 ст. 16 Закону щодо можливості замовника встановлювати як кваліфікаційний критері наявність в учасника власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України було внесено Законом України від 04.04.2013 № 182-VII (далі – Закон № 182), який набрав чинності з 09.05.013. При цьому зазначена зміна згідно з п. 2 Закону № 182-VII від 04.04.2013 діє до 31.12.2015.
І. По-перше, слід наголосити на тому, що у чинному законодавстві не визначені терміни «власні виробничі потужності» і «центри обслуговування на території України». При цьому як у Законі, так і в Законі № 182 також немає визначення таких понять для цілей застосування Закону.
Водночас у Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86, є таке визначення:
«виробничі потужності (рroduction facilities) – виробниче обладнання і спеціально призначене для нього програмне забезпечення, об’єднані у єдиний комплекс для розробки або однієї чи більше стадій виробництва».
У Порядку здійснення контролю за ввезенням на митну територію України окремих товарів цільового призначення, затвердженому наказом Державної митної служби від 26.12.2003 № 913, зазначено, що «виробничі потужності – потужності суб’єкта господарської діяльності, що використовуються в процесі переробки та/або виробництва товарів».
Однак, терміна «власні виробничі потужності» зазначені нормативні акти не містять.
ІІ. По-друге, наявність орендованих виробничих потужностей в учасника (зокрема отриманих у лізинг) не буде підтвердженням відповідності учасника зазначеному кваліфікаційному критерію щодо наявності «власних виробничих потужностей».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
При цьому ч. 1 ст. 317 ЦКУ передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.
Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) власні й орендовані потужності не є тотожними, проте самого визначення цих термінів ПКУ не містить. При цьому відповідно до роз’яснення Державної податкової служби України від 04.03.2013 № 3339/6/15-33-15 щодо застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість власні або орендовані потужності (площі) розглядаються як власні або орендовані основні фонди.
Слід зазначити, що термін «власні виробничі потужності» є менш уживаним, ніж «основні засоби», визначення яким надане, наприклад, ст. 14.1.138 ПКУ чи Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92.
Отже, на відміну від права власності, орендні правовідносини передбачають лише користування майном, а право розпорядження та право володіння залишаються за власником. Тобто орендовані виробничі потужності не можуть вважатися власними (згідно з договором оренди майно належить орендодавцю, а не орендарю, й обліковується таке майно в орендаря на позабалансових рахунках бухгалтерського обліку).
При цьому варто звернути увагу на те, що як у Законі, так і в Законі № 182 не визначено, чи такий критерій стосується наявності певного обладнання чи виробничих потужностей щодо повного виробничого циклу тощо.
ІІІ. По-третє, щодо «центрів обслуговування на території України», то, наприклад, зі ст. 14.1.108 ПКУ вбачається, що післяпродажне обслуговування споживача в межах господарської діяльності належить до маркетингових послуг (маркетинг).
З огляду на зазначене, якщо замовник установить до учасника закупівлі кваліфікаційну вимогу щодо наявності центрів обслуговування на території України, як передбачено абзацом другим ч. 2 ст. 16 Закону, то учасник, щоб відповідати такій вимозі, повинен сам мати такий центр (надавши відповідне документальне підтвердження, передбачене замовником), а не користуватися послугами субпідрядників.
Як наголошувалося, чинне законодавство не визначає такого поняття, як «центри обслуговування на території України».
При цьому, приміром, згідно з Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.2006 № 1196:
«сервіс-центр – спеціально обладнане приміщення для обслуговування пасажирів в умовах підвищеного комфорту, надання їм додаткових послуг (оформлення проїзду на різні види транспорту, копіювання документів, користування засобами зв’язку, комп’ютерні послуги)».
ІV. Водночас необхідно звернути увагу, що визначені замовником згідно зі ст. 16 Закону кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників або учасників попередньої кваліфікації про відповідність їх таким критеріям, має зазначати замовник у документації конкурсних торгів або кваліфікаційній документації та їх повинен вимагати замовник під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника) (ч. 3 ст. 16 Закону).
Окрім того, вимога щодо того, що окрім критеріїв замовник повинен визначити ще й документ, яким учаснику необхідно підтвердити свою відповідність кваліфікації, встановлена п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону.
Відповідно до п. 6 «Кваліфікаційні критерії до учасників» розділу III «Підготовка пропозицій конкурсних торгів» Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Мінекономіки України від 26.07.2010 № 919, при визначенні кваліфікаційних критеріїв у документації конкурсних торгів замовник керується переліком кваліфікаційних критеріїв, зазначених у ст. 16 Закону.
При цьому щодо такої процедури закупівлі як в одного учасника абзацом другим ч. 1 ст. 39 Закону передбачено, що замовник під час проведення переговорів з учасником вимагає від нього подання підтвердженої документально інформації про його відповідність кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 цього Закону.
Водночас необхідно зазначити, що відповідну кваліфікацію повинен пройти саме учасник процедури закупівлі, а не його, скажімо, субпідрядник.

Довідково: згідно з термінологією Закону визначено, що:
учасник попередньої кваліфікації – це фізична особа, в тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у попередній кваліфікації та/або подала кваліфікаційну пропозицію (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону);
учасник процедури закупівлі – це будь-яка фізична або юридична особа, яка підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі шляхом подачі пропозиції конкурсних торгів або заявки на участь в електронному реверсивному аукціоні, або цінової пропозиції, або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника (пункт 33 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
При цьому, як передбачено законодавцем у ч. 3 ст. 5 Закону, замовник не може встановлювати дискримінаційних вимог до учасників.
Необхідно звернути увагу, що Конституційний Суд України у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 зазначив, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
З огляду на зазначене, замовник не повинен встановлювати таких вимог, які обмежували б конкуренцію та призводили до дискримінації учасників. А тому перелік документів, які підтверджують інформацію учасників про відповідність їх тому чи іншому кваліфікаційному критерію, хоч і визначає замовник самостійно, проте, обов’язково відповідно до принципів, установлених ст. 5 Закону.
Документів, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації – фізичних осіб, зокрема фізичних осіб – підприємців, вони не подають у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагають під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника) (ч. 4 ст. 16 Закону).
Варто також звернути увагу на те, що відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону замовник не встановлює кваліфікаційних критеріїв та не визначає переліку документів, що підтверджують надану учасниками або учасниками попередньої кваліфікації інформацію про відповідність їх таким критеріям у разі:
1) проведення процедури запиту цінових пропозицій;
2) закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, зокрема з трансляції радіо- та телесигналів, послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, послуг із перевезення залізничним транспортом загального користування.
Водночас необхідно звернути увагу, що згідно з ч. 5 ст. 16 Закону усі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційні пропозиції, які відповідають кваліфікаційним критеріям, установленим ч. 2 ст. 16 Закону, та за відсутності інших, передбачених цим Законом, підстав для їх відхилення допускаються до оцінки.
При цьому нормою ст. 29 Закону встановлено, що однією з підстав для відхилення пропозиції конкурсних торгів є невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону.
Слід звернути увагу, що уповноваженим органом у сфері державних закупівель Мінекономрозвитку України (далі – МЕРТУ) щодо питання кваліфікаційних критеріїв надано відповідні роз’яснення та методологічну допомогу замовникам (відповідно до чинних на момент надання роз’яснень і допомоги норм):
1. Лист Мінекономіки України від 15.12.2010 «Щодо надання методологічної допомоги».
2. Роз’яснення Мінекономіки України від 07.07.2011 «Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель».
3. Лист Мінекономрозвитку України від 31.10.2012 № 3301-04/40987-06 «Щодо надання методологічної допомоги з питань застосування процедури закупівлі в одного учасника товарів, робіт і послуг».
Крім того, листом від 06.06.2013 № 3302-05/19458-06 МЕРТУ надано роз’яснення щодо зазначених змін до ст. 16 Закону:
http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=209386&cat_id=116822
При цьому МЕРТУ звертає увагу на неприпустимість обмеження замовниками конкуренції та вчинення дискримінаційних дій, а також на те, що комітет з конкурсних торгів зобов'язаний забезпечити рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на зазначене, з метою дотримання вимог Закону залежно від конкретного предмета закупівлі і користуючись правом установлювати кваліфікаційні критерії із числа тих, які передбачені у ст. 16 Закону, замовник може не встановлювати до учасника такого кваліфікаційного критерію, як «наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України».
Водночас, якщо замовник встановив зазначений критерій для проходження учасником кваліфікаційного відбору, то необхідно детально прописати в документації, яким саме документом (з вимогами щодо форми, змісту) учасник повинен підтвердити наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України. І зважаючи на передбачену документальну вимогу аналізувати, чи немає підстав для відхилення учасника згідно з абзацом другим п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону.
При цьому в документації замовнику аналізований критерій варто прописувати повністю так, як це зазначено в Законі, не поділяючи на частини, а саме: «наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України». А документальне підтвердження вимагати виходячи вже з конкретного предмета закупівлі.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/99522
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 13 Ноя 2013, 12:37 Ответить с цитатой

Наша бюджетна установа хоче розрахуватися з контрагентом бартером. Чи можливо це?

Скрытый текст: 
Ольга Литвин
головний державний фінансовий інспектор відділу інспектування в аграрному комплексі Держфінінспекції України

Ні, бюджетним установам заборонено здійснювати такі операції. Попри те, що бюджетне законодавство дає чітку відповідь на це запитання, час від часу воно все одно постає. Насамперед це пов’язано з окремими положеннями Господарського та Цивільного кодексів України, які багатьох вводять в оману.
Тому слід розглянути, чому саме для бюджетних установ бартерні операції заборонені.
Згідно зі ст. 293 Господарського кодексу України за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. При цьому част. 4 цієї самої статті визначено, що об’єктом міни (бартеру) не може бути майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Водночас зазначається, що для здійснення бартерних операцій в окремих галузях господарювання законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов’язаних із придбанням і використанням окремих видів майна.
Зі свого боку, відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України договір міни (бартеру) – це договір, згідно з яким кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. При цьому зазначається, що таким договором може бути встановлений також обмін майна на роботи (послуги). Однак част 2 ст. 1 Цивільного кодексу України передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Зокрема, ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що відносини, які виникають під час складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
З огляду на викладене, при виконанні бюджетними установами договірних зобов’язань слід керуватися положеннями Бюджетного кодексу України, яким на бартерні операції чітко накладено табу. Так, відповідно до част. 6 ст. Бюджетного кодексу України забороняється здійснення розрахунків із бюджетом у негрошовій формі, зокрема шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних із державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Водночас відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України порушення учасником бюджетного процесу встановлених кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання визнається бюджетним правопорушенням, за яке до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися відповідні заходи впливу, визначені ст. 117 цього Кодексу.
Так, п. 40 част. першої ст. 116 Бюджетного кодексу України передбачено інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу, до яких належать дії чи бездіяльність учасників бюджетного процесу, що прямо заборонені нормами Кодексу, але не підпадають під ознаки правопорушень, зазначених у п. 1–39 част. 1 ст. 116. Оскільки порушення вимог част. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України щодо заборони проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі не підпадають під ознаки правопорушень, визначених у п. 1–39 част. 1 статті 116 цього Кодексу, то за таке порушенням бюджетного законодавства відповідно до ст. 117 Бюджетного кодексу України можливе застосування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення. Також залежно від статусу суб’єкта порушення та змісту порушеної вимоги бюджетного законодавства можуть бути застосовані такі заходи впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань.
Отже, укладання договорів міни (бартеру) та відповідно проведення бартерних операцій бюджетними установами забороняється. При цьому за здійснення таких операцій до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися відповідні заходи впливу.

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/99518
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
torgiosv1
Репутация: 120 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 22.04.2008
Сообщения: 1796
Сообщение 19 Ноя 2013, 15:14 Ответить с цитатой

Цитата из ответа Госфининспекции по поводу требования наличия производственных можностей: При цьому, як випливає з норми ч. 1 ст. 2 Закону, замовник повинен встановити принаймні не менше двох критеріїв з тих, що передбачені ч. 2 ст. 16 Закону.
Что-то у меня ничего не выплывает Surprised
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 19 Ноя 2013, 15:29 Ответить с цитатой

torgiosv1 писал(а):
Цитата из ответа Госфининспекции по поводу требования наличия производственных можностей: При цьому, як випливає з норми ч. 1 ст. 2 Закону, замовник повинен встановити принаймні не менше двох критеріїв з тих, що передбачені ч. 2 ст. 16 Закону.
Что-то у меня ничего не выплывает Surprised

Що Ви маєте на увазі?
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
torgiosv1
Репутация: 120 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 22.04.2008
Сообщения: 1796
Сообщение 19 Ноя 2013, 15:34 Ответить с цитатой

Где в ст. 2 указано, что заказчик должен установить НЕ МЕНЬШЕ ДВУХ КРИТЕРИЕВ из тех, которые предусмотрены ст. 16 Закона?
В ст.16 Закона написано, что заказчик МОЖЕТ устанавливать такие-то критерии, т.е. хочет устанавливает 1, 2, 3 и т.д. критерия, а хочет не устанавливает ни одного.
Или я что-то не так понимаю?
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Flegmat
Репутация: 340 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 14.07.2009
Сообщения: 2710
Сообщение 19 Ноя 2013, 15:55 Ответить с цитатой

torgiosv1 писал(а):
Где в ст. 2 указано, что заказчик должен установить НЕ МЕНЬШЕ ДВУХ КРИТЕРИЕВ из тех, которые предусмотрены ст. 16 Закона?
В ст.16 Закона написано, что заказчик МОЖЕТ устанавливать такие-то критерии, т.е. хочет устанавливает 1, 2, 3 и т.д. критерия, а хочет не устанавливает ни одного.
Или я что-то не так понимаю?

В ч.1 ст. 16 написано
Цитата:
1. Замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.

Не то чтобы "могут", или "при желании", а очень даже императивно.
Цитата:
2. 2. Замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії:

И далее по "аналогии обычАя" с "не менее 2х договоров". Видать, там логика такова...

_________________
Тяжела и неказиста
Жизнь простого тендериста

Товарищ, знай, пройдет она
Свобода слова и приватность
И вот тогда госбезопасность
Припомнит наши имена
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Sekret_ar
Репутация: 425 [ ? ]
Модер
Модер


Зарегистрирован: 05.04.2008
Сообщения: 6335
Откуда: Україна
Сообщение 19 Ноя 2013, 15:58 Ответить с цитатой

torgiosv1 писал(а):
Где в ст. 2 указано, что заказчик должен установить НЕ МЕНЬШЕ ДВУХ КРИТЕРИЕВ из тех, которые предусмотрены ст. 16 Закона?
В ст.16 Закона написано, что заказчик МОЖЕТ устанавливать такие-то критерии, т.е. хочет устанавливает 1, 2, 3 и т.д. критерия, а хочет не устанавливает ни одного.
Или я что-то не так понимаю?

Все правильно Ви зрозуміли. А думки фінінспекторів - це тільки думки фінінспекторів, які можуть в будь-який момент змінитись!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
torgiosv1
Репутация: 120 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 22.04.2008
Сообщения: 1796
Сообщение 19 Ноя 2013, 16:03 Ответить с цитатой

Вот и я о том же - намудрили что-то фининспектора, интересно они сами хоть понимают, что изложили. А самый большой вопрос - при чем тут ч.1 ст. 2 Закона???
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
ravilmamedov
Репутация: 195 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 14.04.2009
Сообщения: 2060
Откуда: Харків
Сообщение 19 Ноя 2013, 16:06 Ответить с цитатой

Flegmat писал(а):
torgiosv1 писал(а):
Где в ст. 2 указано, что заказчик должен установить НЕ МЕНЬШЕ ДВУХ КРИТЕРИЕВ из тех, которые предусмотрены ст. 16 Закона?
В ст.16 Закона написано, что заказчик МОЖЕТ устанавливать такие-то критерии, т.е. хочет устанавливает 1, 2, 3 и т.д. критерия, а хочет не устанавливает ни одного.
Или я что-то не так понимаю?

В ч.1 ст. 16 написано
Цитата:
1. Замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.

Не то чтобы "могут", или "при желании", а очень даже императивно.
Цитата:
2. 2. Замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії:

И далее по "аналогии обычАя" с "не менее 2х договоров". Видать, там логика такова...

1. может - значит имеет право. может воспользоваться таким правом, а может и не воспользоваться.
2. то, что в ч. 2 ст. 16 критерии упоминаются во множественном числе означает лишь то, что перечень критериев, идущих ниже в этой части, состоит не из одного критерия. но никак не предписывает использовать минимум два критерия.

_________________
В ріднім краї панувати не дамо нікому!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение Посетить сайт автора
Nadiya.
Репутация: 41 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 15.11.2012
Сообщения: 559
Сообщение 19 Ноя 2013, 16:06 Ответить с цитатой

Sekret_ar писал(а):
torgiosv1 писал(а):
Где в ст. 2 указано, что заказчик должен установить НЕ МЕНЬШЕ ДВУХ КРИТЕРИЕВ из тех, которые предусмотрены ст. 16 Закона?
В ст.16 Закона написано, что заказчик МОЖЕТ устанавливать такие-то критерии, т.е. хочет устанавливает 1, 2, 3 и т.д. критерия, а хочет не устанавливает ни одного.
Или я что-то не так понимаю?

Все правильно Ви зрозуміли. А думки фінінспекторів - це тільки думки фінінспекторів, які можуть в будь-який момент змінитись!

Я так думаю, устанавливать необходимо хотя бы один. Ни одного - только абз. 2 ч. 3 ст. 16 Embarassed
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
torgiosv1
Репутация: 120 [ ? ]
Специалист
Специалист


Зарегистрирован: 22.04.2008
Сообщения: 1796
Сообщение 19 Ноя 2013, 16:10 Ответить с цитатой

[quote="Nadiya."]
Sekret_ar писал(а):
Я так думаю, устанавливать необходимо хотя бы один. Ни одного - только абз. 2 ч. 3 ст. 16 Embarassed

Точно Exclamation
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Отправить личное сообщение
Показать сообщения:   
Начать новую тему   Ответить на тему   вывод темы на печать    Список форумов Форум о Тендерах, государственных закупках в Prozorro. -> В прессе о госзакупках. Часовой пояс: GMT + 2
На страницу 1, 2  След.
Страница 1 из 2

 
Перейти:  
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах
Вы не можете вкладывать файлы
Вы можете скачивать файлы
Форум о Тендерах, государственных закупках в Prozorro. topic RSS feed 


Powered by phpBB © 2001, 2002 phpBB Group

File Attachment © by Meik Sievertsen